Понад два тижні з моменту першої трансплантації серця в нашій лікарні: як почувається пацієнт та його історія

Андрію Чурзіну з Одеси 38 років. Вперше йому повідомили про необхідність трансплантації серця шість років тому, коли поставили діагноз дилатаційна кардіоміопатія. З того часу його життя розділилося на складні випробування та постійні очікування.

«Зараз я почуваюся чудово. Порівняно з тим як було до операції, то після набагато краще, – розповідає Андрій. – У мене була задишка, ні ходити не міг, ні дихати нормально, фізично не міг рухатися. Рік тому я став на чергу і рік чекав цієї операції. Коли мені повідомили, що є донор, то я з Одеси приїхав до Тернополя».

Донором серця для Андрія став молодий чоловік із Тернопільщини, у якого стався інсульт, що призвело до смерті мозку. І тому, коли медики з Чортківської центральної районної лікарні, куди він поступив, підтвердили, що донор та реципієнт співпадають по групах крові та інших важливих пробах, було прийнято рішення провести забір серця.

«Рік чекати це багато. Але я завжди чекав, сподівався. Найголовніше, що це сталося і збулося про що я мріяв, – каже Андрій. – Після операції минуло два з половиною тижні, а я вже практично бігаю (жартує, – прим. авт.). За це дякую усім медикам, тернопільській команді, яка чудово працює, на всі сто відсотків».

На запитання про подальші плани, – Андрій відповідає: Жити.

Детальніше про діагноз пацієнта, а також післяопераційний період ми запитали у завідувача відділенням кардіохірургії і трансплантології, лікаря-кардіохірурга Володимира Мороза. За його словами, причин цієї хвороби дуже багато (діагноз пацієнта дилатаційна кардіоміопатія, – прим. авт.), але в основі лежить генетична аномалія в будові серцевого м’яза.

«Серце при певних несприятливих моментах починає втрачати свою функцію. Збільшується значно камера серця, відповідно, розтягуючись вона неефективно працює. У пацієнта наростає серцева недостатність і дуже часто це буває в молодому віці, як і у цьому випадку у 32 роки. Радикальним лікуванням є трансплантація серця», – зазначає Володимир Мороз.

Що ж стосується операції і післяопераційного періоду, то він каже: «Все пройшло вдало, бо за короткий період часу пацієнт активно поводиться, гуляє, він соціалізований. Вдало підібрали дози препаратів. Але особливість трансплантаційних пацієнтів в тому, що вони повинні пожиттєво приймати імуносупресори, постійно їх контролювати з певною періодичністю, щоб підтримувати цю їх концентрацію в крові. Тоді орган буде працювати довго, ефективно і людина буде жити якісно».

Допомагали нашим медикам проводити трансплантацію серця колеги з Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, які вже мають досвід у проведенні таких операцій.

«Пацієнт виписується з нашої лікарні і їде в Інститут Амосова. Величезна подяка усім, хто працював над тим, щоб ця операція відбулася. Дякуємо команді Чортківської районної лікарні. Вони спрацювали швидко і чудово. Ця районна лікарня показала, як правильно і щвидко все робити. Величезна подяка рідним донора, які дали згоду на проведення такої операції. Зауважу, що сьогодні наше відділення готове до трансплантації нирок, серце, легень, печінки і ця інформація для людей, які потребують даних операцій. Ви можете ставати на лист очікування, обстежуватися у наших фахівців, наш транспланткоординатор розповість які потрібно здавати аналізи. Багато, які аналізи оплачує держава, тому для пацієнтів вони безкоштовні. Ми готові завжди допомогти і працюємо для вас», – наголошує Володимир Мороз.